Вісім кілометрів від районного центру Летичева серед
лісу розкинулось село Бохни Грушковецької сільської ради Летичівського району.
Багатством села є родючі супіщані землі та щедрі дари лісу.
Це чудове село виникло як хутір, згідно
переказів, у лісових заростях і заболочених місцях в кінці 18 століття.
Спочатку діти у цьому поселенні зовсім не навчались. Лише 1897 року почали
наймати в людей хати і в цих хатах навчати. Першим вчителем, що навчав дітей ,
був Рожанківський, а потім під натиском населення в корчмі було відкрито школу,
де вчителював місцевий учитель Касяневич Іван Оксентович, а потім Яковишин
Микита Кононович.
Після
революції приміщення початкової школи було побудовано по-сусідству із сучасною
школою. Навчання проходило у дві зміни: зранку навчались діти початкової школи,
які всі знаходились у одній класній кімнаті. А ввечері виконувалася програма
уряду по ліквідації неписьменності, так званий лікнеп. Тому у те саме
приміщення школи після важкої праці вдома і в колгоспі йшли одружені пари. Як
згадує старожил села Бортник Олена Мефодіївна, її батьки, у яких на той час
було 7 дітей, теж кожного вечора йшли на навчання. Мати після такої науки так і
не навчилася читати, та й до жінок вимоги були менші, а от від чоловіків вимагали
добрих знань, особливо від юнаків, які мали іти в Армію.
До 1940 року в селі здійснювалося
загальне початкове навчання і в
основному було ліквідовано неписьменність. Учителем у школі був спочатку
Сапіташ Дем’ян, якого прислали з Сусловець, і він мав велику багатодітну
родину, а тоді приїхала молода учителька із Летичева Фіра та учителька із
Вербки Полохова Поліна Юхтимівна. За спогадами жителя села Бортника Петра
Гнатовича, коли почалася війна, учителька наказала учням віднести у ліс підручники
і їх спалити, щоб не провокувати ворогів. Діти зі страхом у серці виконали
наказ учительки.
У воєнні роки школа перестала
функціонувати і лише по закінченні війни знову запрацювала початкова школа, у 1
клас якої прийшли діти від 1934 до 1939 року народження. Вона профункціонувала до 1950 року. Директором був Токар Антон Леонтійович, який був істориком. На подальше навчання діти
йшли у Вербку.
З 1950 року відкрили семирічну школу. Діти,
що закінчили 4 клас, пішли у 5 клас семирічної школи. У цьому класі було 28
учнів. Учителями першої семирічки стали Гук Микита Кононович (незнаний час
займав посаду директора), математик Гнатюк Андрій Васильович, учитель
російської мови Глухівський Федір Никанорович, Кобзун-Бортник Катерина
Терентіївна – учителька української мови, Гнатюк Ганна Сидорівна – учителька
початкових класів. У середині 50-х років директором цієї школи стала
Брацлавська Ганна Олександрівна. Під її
керівництвом у 1957 році розпочато будівництво нової школи, дитсадка.
Як згадує жителька села Бортник Людмила
Макарівна, навчання після війни було дуже важким. У сім’ї, де було 5 дітей,
яких виховувала мати-вдова, були тільки одні чоботи. Хто раніше вставав, той і взував їх і йшов до
школи, інші сиділи вдома. Вона ходила у школу раз на тиждень, тому і наука була
відповідна. Довелося навчатися у 7 класі аж 2 роки через неуспішність з окремих
предметів.
У 1959 році до 7 листопада було закінчено будівництво школи, а
з 1960 – почала
діяти восьмирічна, яку закінчило 238 учнів. Директорами школи були Рудик, Іванків Павло Євтихович, Іванов Анатолій
Артемович (1963-1965), Столярчук Олена Дмитрівна (1965-1967), Адаменко
(1967-1968), Лучковська Кароліна Антонівна (1968-1976). Працювали у школі
учителька української мови Брацлавська Ганна
Олександрівна ,
учитель хімії та біології Яковишин Олександр Васильович, учителька німецької
мови, музики та трудового навчання Маринюк Євгена
Михайлівна ,
учителька російської мови Столярчук Олена Дмитрівна, учитель фізкультури
Маринюк Григорій Васильович, вожата Коваленко Людмила Анатоліївна.
У 1976 році школу було реорганізовано у
початкову, директором якої була до 1991 року Бортник Олена Сергіївна.
У 1991 році школу знову реорганізували
у Бохнянську ЗОШ І-ІІ ступенів, призначивши директором Онищука Бориса
Васильовича. З 2005 року школу очолює Онищук Любов Олексіївна.
| 
